Іспит: Культорология
Росіянин учений, слов'янофіл, почвенник Микола Якович Данилевський ( 1822-1885) уперше в широкому обсязі поставив принципові питання, що становлять зміст культурологии. Його книга "Росія і Європа" - чудовий пам'ятник російської суспільної думки 19 століття - коштує як би осторонь від основного русла розвитку російської філософії й соціології. У своїй роботі Данилевський висловив думку, що в загальному потоці світової культури виділяються деякі утворення, що представляють собою замкнуті види із цілим набором ознак від етнографічних до географічних. Кожний тип замкнуть, його буття аналогічно з життям і циклами буття живих організмів. Данилевський ставить під сумнів ідею про єдину лінію історичного й культурного розвитку суспільства, обґрунтовує тезу про слов'янську винятковість. Данилевський затверджує, що історія не є безперервний процес, що вона складається з меняющих друг друга культурно-історичних типів, кожний з яких живе власним життям, має свою особу й свою долю. Як учений природник, Данилевський не сумнівається у видовій біологічній єдності людства, що доводиться постійно трапляються "схрещуваннями" різним етнічних груп. Але він затверджує "самодостатність" і самобутність культур, створюваних етносами. Культури в зрілому стані повністю підкоряють собі біологічне життя етносу й тому можна сказати, що щирими діячами світової історії є не народи, а культури. Відкидаючи розподіл історії на "древню", "середню" і "нову" як штучне, Данилевський хоче внести в неї "природну систему", подібну системами Линнея й Дарвіна. У його системі сполучаються "міфологічний принцип", що визначає сутність культури, специфічне напрямок її розвитку, і" еволюційний принцип", відповідно до якого наступна в часі культура повинна бути богаче, ніж попередня, оскільки вона здатна частково засвоювати результати, досягнуті попередницями. "Морфологічний принцип" виражається в оригінальній формі й особливій інтеграції язикових, етнографічних, господарських, політичних, духовно-моральних і релігійних елементів у кожній з культур.