Чеське Відродження Розвиток чеської національної культури й літератури в XIX столітті органічно пов'язане з підйомом національно-визвольного руху в країні проти гніта з боку Австрійської імперії. Починаючи з кінця XVIII століття Чехія переживає період так званого чеського Відродження. Він охоплює першу половину XIX сторіччя. У цей час у країні відбувається процес розвитку й твердження капіталістичних відносин Швидкими темпами розвивається промисловість; підсилюються й загострюються класові протиріччя. Характерну рису життя країни становить переплетення соціальної боротьби трудового народу з національною боротьбою проти засилля німецького капіталу. У міру загострення класових і соціальних протиріч у визвольний рух включаються усе більше широкі шари чеського народу. Важлива роль у чеському Відродженні належала молодій чеській буржуазії й інтелігенції, що прагне до національної незалежності, відродженню й розвитку національної культури. Здійсненню цих завдань і була присвячена діяльність видатних чеських істориків, філологів і письменників XIX століття: Ф. Палацкого, П. Шафарика, И. Добровского, И. Юнгманна, Я. Коллара, Ф. Челаковского, Я. ербена й інших Їм доводилося жити й працювати в умовах найжорстокішого австрійського поліцейського режиму. Кожний, хто насмілювався говорити й писати на рідному йому чеській мові, піддавався гонінням і переслідуванням. У таких умовах діяльність чеських "будителей", як називали учасників руху за національне відродження, була воістину героїчною. Ніякі репресії з боку влади не змогли призупинити боротьбу народу за його невід'ємне право говорити рідною мовою й розвивати кращі традиції своєї національної культури. Просвітительська діяльність чеських "будителей" служила справі великої державної важливості. Наприкінці XVIII ---і початку XIX століття в Чехії ведеться завзята боротьба за твердження чеської мови в його правах (державною мовою в країні вважався німецький), створюється чеський аматорський театр, Празька консерваторія, організується ряд наукових суспільств, видаються книги на чеській мові Прагнучи до відродження й подальшого розвитку національної культури й рідної мови, чеські історики й філологи звертаються до вивчення пам'ятників XVI-XVII століть, знайомляться з добутками усної народної творчості. Глибокий інтерес до чеського фольклору, до історичного минулого чеського народу, його національній культурі й традиціям сполучався з інтересом, що пробудився, до культури інших слов'янських народів, і насамперед до культури й літератури російського народу. У працях чеських учених, у добутках письменників і поетів першої половини XIX століття знайшла своє відбиття ідея слов'янської солідарності, що стала однієї із провідних ідей часу. У період наполеонівських воєн чехи мали можливість ближче познайомитися з родинними ним сусідніми слов'янськими народами (серби, хорвати), а також глибоко усвідомити той факт, що дружба й солідарність пригноблених народів може служити вірною запорукою успіху в їхній спільній боротьбі за національну незалежність Перемога російських військ у війні 1812 року переконала чехів у силі й могутності братнього їм російського народу й з'явилася новим стимулом для підйому національної самосвідомості слов'ян. Ще більше зріс інтерес до історичного минулого російського народу, його фольклору, мові, його досягненням у галузі науки й мистецтва Прагнення кращих чеських письменників познайомитися з російською літературою, що по праву могла пишатися своїми досягненнями, багато в чому визначило характер чеської літератури й сприяло її успішному розвитку. В історії чеської літератури XIX століття, як і в літературах інших закордонних країн, можна виділити два основних напрямки - романтизм і критичний реалізм Обоє ці літературні напрямки найтіснішим образом пов'язані з національно-визвольним рухом у країні; кожне з них відбиває певний етап у його розвитку. Період розквіту чеського романтизму ставиться до 1810-1830 років У ці роки створюють свої найбільші добутки такі видатні письменники-романтики, як Ян Коллар, Франтишек Ладислав Челаковский, Карел Яромир ербен, Карел Гинек Маху. Характерна риса творчості цих письменників полягає в яскраво вираженому інтересі до історичного минулого своєї батьківщини й до усної народної творчості. Творці національної чеської літератури Челаковский і Коллар приділяли величезну увагу збиранню добутків усної народної творчості, глибоко усвідомивши той факт, що звертання до фольклор
у, цьому невичерпному джерелу багатств чеської мови, буде найбільш плідним для успішного розвитку національної чеської літератури. У звертанні до фольклору, ретельне вивчення якого було зведено кращими чеськими письменниками в основний принцип їхньої діяльності, полягає більша заслуга Челаковского, ербена, Коллара. Цих письменників уважають основоположниками чеської національної літератури; вони є найбільшими чеськими поетами першої половини XIX століття. Франтишек Ладислав Челаковский ( 1799-1852). Знаменитий поет і філолог, як називав його Н. А. Добролюбов, Франтишек Ладислав Челаковский був відомим збирачем фольклору слов'янських народів Переважно його цікавили народні пісні, у яких знайшли своє відбиття героїчне минуле народу, його волелюбний дух і тяжкі умови існування. В 20-х роках був виданий його тритомний збірник слов'янських народних пісень, що включає не тільки чеські, але й російські, українські, словацькі й сербські пісні. Друга велика праця Челаковского - "Луна російських пісень" (1829). Цей збірник складається з оригінальних поетичних добутків Челаковского, що мають форму народних пісень і написаних на основі самого ретельного вивчення характеру й особливостей російської народної пісенної творчості. Челаковский, як і багато інших його сучасників, звертався до вивчення російського фольклору, уважаючи це необхідним для плідного розвитку чеської поезії. Справедливо оцінюючи пам'ятники усної народної творчості як найбільш правдиве і яскраве вираження особливостей національного характеру народу і його культури, Челаковский на підставі цього робив закономірний висновок про те, що лише на основі фольклору можливе створення чеської літературної мови й національний чешской поезії. Його звертання до російського фольклору пояснюється тим, що в російських піснях він бачив прекрасні зразки національної поезії, зразки, гідні всебічного вивчення й наслідування Звичайно, не тільки форма російських пісень, що Челаковский цінував і якої багато в чому він прагнув наслідувати у своїх піснях, а насамперед зміст їх залучало Челаковского. І тому одне з перших місць у збірнику "Луна російських пісень" належить добуткам, що оспівують героїку, сміливість, відвагу й військову доблесть: "Богатир Муромець", "Ілля Волжанин", "Велика панахида", "Нічна розмова" і інші. "Богатир Муромець" і "Ілля Волжанин" за формою й змістом багато в чому наближаються до добутків билинного характеру. І образи центральних героїв, богатирів з народу, і мотиви цих епічних за своїм характером пісень - двобої богатирів, єдиноборство із птахом-велетнем, захист міста від ворогів, що напали на нього, - зближають добутку Челаковского з пам'ятниками фольклору. "Велика панахида" і "Нічна розмова" - це сторінки з історії російського народу, що відбивають його героїзм у боротьбі сврагами. Говорячи про пожежу Москви 1812 року, Челаковский підкреслює величезне значення перемоги росіян над Наполеоном для всього слов'янства. Збірник Челаковского включає пісні ліричного характеру, пісні, що відбивають побутову сторону життя народу, його обряди й звичаї. Основна заслуга Челаковского, що визначає значення його збірника для розвитку чеської літератури, полягає в тім, що він не мав на меті прямого наслідування формальним особливостям російських пісень, а прагнув відтворити найбільш характерні їхні особливості; тим самим він направляв чеську поезію по шляху відтворення значних фактів з героїчного минулого народу, створення справді народних характерів, по шляху правдивого відбиття життя народу, його інтересів і прагнень Діяльність Челаковского по збиранню й опублікуванню добутків народної творчості з'явилася істотною базою для розвитку літературної чеської мови. Більшим внеском у розвиток чеської національної культури з'явилася й перекладацька діяльність Челаковского. Одним з перших він переклав на чеську мову добутку російських поетів Пушкіна, Дельвига, Язикова. Ян Коллар ( 1793-1852). Важливе значення мала літературна діяльність іншого великого чеського поета першої половини XIX століття, Яна Коллара, одного з родоначальників нової чеської поезії.
Читать далее