Бондарко — Зворот типу «як стрибне!» у російській мові (у зіставленні з деякими іншими слов’янськими мовами)

А. В. Бондарко ЗВОРОТ ТИПУ "ЯК СТРИБНЕ!" У РОСІЙСЬКІЙ МОВІ (у зіставленні з деякими іншими слов'янськими мовами) (Питання філології. - М., 1969. - С. 27-30) Форма сьогодення-майбутнього доконаного в сполученні із часткою Як уживається звичайно в оповіданні про минуле. Таке сполучення виражає раптове настання дії, що відрізняється особливою інтенсивністю .

Найчастіше в складі цього експресивного звороту розмовного мовлення виступають дієслова одноактного й починального способів дії. Наприклад: Коштую, слухаю - і раптом щось Як полихнет через все небо (Паустовский, "Ленька з Малого озера"); Дістає Прохор Палич "послання" і кладе на стіл. Іван Іванович береться читати й... Як зарегоче (Троепольский, "Записки агронома"). Порівн.

в інших прикладах: Як штовхне, як ойкне, ...трісне, ...кинеться, ...ухне, ...смикне, ...шаркне, ...гаркне, ...крикне, ...пирсне, ...гримнеться, ".здригнеться, ...рвоне, ...охне, ...хльосне і т.п.; Як зареве, ...закричить, ...загуде і т.п. У рідких випадках, однак, можливо й вираження інших способів дії, зокрема загальрезультативного.

Наприклад: - ... Так я йому відповів. А він Як осерчает (А. Толстой, "Петро Перший"); Отут бабуся наша Як підбіжить до нього козою... (Павленко, "Маленькі оповідання"); ...

І цукор упустив, так своїми худими рученятами Як обійме мої ноги... (Там же) . Експресивно підкреслене значення раптового настання інтенсивної дії виражається не самої по собі формою сьогодення-майбутнього доконаного й не однією лише підсилювальною часткою Як, а саме сполученням цих двох елементів розглянутого звороту. Важливе значення в експресивному вираженні інтенсивності дії має характерна для даного звороту особлива емоційна інтонація Примітна можливість подовження голосного в частці як при посиленому наголосі в дієслівній формі. Порівн. відбиття подовження голосного в частці як на листі: А Гальческий мені відразу Ка-А-До дасть! (Бєляєв, "Стара міцність"). Можливе подовження голосного й у дієслівній формі: - А як нам тільки виходити, Як одна бомба Ти-І-Ит, як лопни-і-т, як зависипки-і-ит землею, так навіть мало-мало нас із дяинькой одним оскретком не зачепив (Л. Толстой, "Севастополь у травні").

Варто підкреслити, що наявність підсилювальної частки є для даного звороту обов'язковим . Частка Як може сполучатися не тільки з формою сьогодення-майбутнього доконаного, але й з формою минулого доконаного, однак сполучення з першою формою характеризується більшою жвавістю й експресивністю. Наприклад: [Раїса]... Полкан, собака наша, побачив мене так Як завив [порівн. Як зав'є] (А. Толстой, "Косатка"). Виступаючи в оповіданні про минуле, форма типу Стрибне у сполученні з Як не виражає значення майбутнього часу.

У складі даного звороту ця форма є функцією сьогодення історичного Порівн. сполучення форм теперішнього недосконалого й сьогодення-майбутнього доконаного в єдиному плані теперішнього історичного: [Єфрем]... Іду я, - а він раптом Як наскочить Позаду на мене, - так Як штовхне мене рогами в стегно (Тургенєв, "Розмова на великій дорозі"). Як відомо, у сучасній російській мові в плані теперішнього історичного при позначенні одиничних, неповторюваних дій обов'язковий недоконаний вид (порівн. "Він підійшов, зупинився й сказав" і "Він підходить, зупиняється й говорить") . Уживання форми сьогодення-майбутнього доконаного в сполученні із часткою як - своєрідне виключення зі згаданої закономірності. Правда, це виключення ставиться до числа тих, які лише підтверджують правило.

Закономірність, що виключає можливість доконаного виду в теперішньому історичному неповторювані дії, ставиться до вживання самої по собі форми сьогодення-майбутнього доконаного, тоді як у нашім випадку ми маємо справу із цілим зворотом, де обов'язкове сполучення із часткою Як. Примітно, що й інше виключення із правила про панування недосконалого виду в теперішньому історичному - уживання форми типу Вирішу при вираженні модального відтінку неможливості здійснення дії - також зв'язано не із самостійною дієслівною формою, а з формою в сполученні із часткою Не, тобто з особливим зворотом. Ср. приклад, де обоє "виключення" виступають поруч: И відразу я йому все в подробиці розповів.

Як підхопиться Мій Василь Васильович! Немов обпалений! У чоботи-те ніяк Не потрапить (Тургенєв, "Собака"). Зворот типу "як стрибне" зустрічається, правда рідко, і за межами оповідання про минуле. Ср. приклади, у яких дія ставиться 1) до майбутнього й 2) до абстрактного сьогодення: 1) -...Нехай іде дорогою, де глаже, а те об корінь зачепиться так Як брякне (Гайдар, "Ракети й гранати"); Незабаром дозрів план мести...

Покличу Витьку в ліс палити теплинку... Тільки він нагнеться за сухим сучком, а я Як трісну по юшку... (Солоухин, "Месник"); 2) Якщо й тепер у врожайний рік Як підуть борові рижики по Миколавке так по Прокошкинским сосонках, скільки ж їх, рижиков, росло в древні роки!

(Солоухин, "Крапля роси"); Нельма - риба дошлая. Підчепиш її, а вона Як дасть хвостом - тільки тримайся (Дарунок Ельянов, "Там за поворотом"). Таке вживання є вже не переносним, як в оповіданні про минуле, а прямим, оскільки контекст у подібних випадках не розходиться із граматичним значенням форми часу . Є підстави думати, що звороти типу "як стрибне" розвилися із уживання дієслівної форми в підрядному реченні зі сполучником Як, де відношення предшествования-проходження є разом з тим відношенням причини й наслідку. Такі звороти нерідко супроводжуються вираженням наслідку інтенсивного прояву дії.

Наприклад: ...Як скомандує, немов енерал на розлученні: "на коліна! " - всі так і попадали (Тургенєв, "Поїздка в Полісся"); ...Левка прикладом по голові Як ойкне, так той і звалився (Гайдар, "Левка Демченко"). У таких випадках, завдяки співвідносності з вираженням наслідку, у розглянутому звороті ще можна розрізнити часовий відтінок предшествования й разом з тим причини - відповідно в Як ще відчувається часовий сполучник (завдяки, зокрема, співвідношенню з Так). А. А. Потебня писав про те, що "...

причинне відношення, при збереженні тих же часів у реченнях попередніх і наступних у мові може й позначатися сполучниками: у російському "як закричать (закричали), - так (російське народне "ан до, инно, ино, так ажно" і ін.) попадали"; українське "як - так аж"... Звідси мова витягає новий ефект: він замовчує про наслідок і змушує лише догадуватися про його силу й важливість по силі й важливості причини; ця остання підсилюється саме від умовчання першого: "Як закричить - як заплаче" і т.

п." . У ході семантичного розвитку розглянутого звороту часовий сполучник Як перетворився в підсилювальну частку.

Звороти, аналогічні росіянинові "як стрибне!", є в українській, білоруській і польській мовах, а також у деяких болгарських говорах (з обстежених нами діалектних текстів вони зустрілися в записах тетевенского й разложского говорів).

Дієслівна форма в цих зворотах сполучається із частками: укр. Як або Як не, белорусск. Як, калi, польск. jak Або Jak nie, болг. Катові, кото (діалектні форми, що відповідають літературному Като). Приведемо приклади.

Укр.: Тільки щойно вимовив я, старий Як заголосити, як ударитися головою про скриню, аж старий вискочив з-за столу (Коцюбинський, Помстився); Те Як зачало у ямi щось шипіти та свистати, аж мі побудилися й скочили вci до ями. А в тiй хвилi Як не бухне кип'ячка, так нас ycix i обляпала (I. Франко, Полуйка).

Белорусск. : Толкi гета аднаго дня пад вечар прилятае, як шаленая, так мяне Текля, ди Як загалосиць: "Па дохтара!.." (Ядвiгiн, Живи нябожчик); Уляцеу я в хату, cxaпiy з калка стрілянину, ди в нoгi, а отут Калi треснуся аб вушак чолом!

- толькi у вушах зазвiнела (Ядвiгiн, Чортава пещення). Польск. : Z dala dochodzi jakby niewyraźny jakiś trzask, to kartaczownice juz slychać. Nagle, Jak hukno dopiero з postawione armaty, aż ziemia i powietrze zadygotaly razem (Sienkiewicz, Bartek zwycięca). "Здалеку доноситься якийсь неясний тріск, це вже чуються картечници. Раптом як гримнуть тільки що встановлені пушки, земля й небо разом затремтіли".

Болг. (тетевенский і розкладань говори): Тие... туриле брадвите воф дисагите; па попа Кото шибне кобилата й препуснал та са ні чул ні вид'ал (Стойчив, Тетевенски говір. Софія, 1915). "Вони... поклали сокири в перекидні мішки; а піп як хльосне кобилу й помчався, так що й сліду нема"; Тої чул столітті, та Катові рє разрука... (Д. і К.

Молерови, Народописни материали від Разложко. Софія, 1954).

"Він уже почув так як розкричиться..." Важливо відзначити, що не тільки в російському, але й в інших східнослов'янських мовах, а також у польському й болгарському (по даним деяких діалектів) підсилювальна частка в складі розглянутого звороту збігається з відповідними тимчасовими сполучниками. Таким чином, знаходить додаткове підтвердження той погляд, що звороти типу "як стрибне!

" історично сходять до вираження предшествования дії-причини в тимчасовому підрядному реченні стосовно дії-наслідку в головному реченні. Заслуговує на увагу самий факт паралельного розвитку в ряді слов'янських мов аналогічних експресивних зворотів на основі однієї й тої ж синтаксичної конструкції при розходженні в "матеріальній стороні" сполучників. Разом з тим варто підкреслити, що такі звороти розвилися не у всіх слов'янські мовах Так, їх немає в чеській і словацькій мовах, у сербохорватском, а також у літературній болгарській мові. Зіставляючи росіянин зворот типу "як стрибне!" с аналогічними зворотами в ряді інших слов'янських мов, ми виявляємо, що в цих мовах, як і в російському, дане вживання обмежене певним колом дієслівної лексики, причому переважними способами дії всюди є одноактний і починальний. Примітки 1. Див.

А. А. Шахматов. Синтаксис російської мови. Изд. 2-е.

Л., 1941, з 487; В. В. Виноградов. Російська мова (Граматичне вчення про слово).

М.-Л., 1947, стор.

579-580. 2. Н. Ю. Шведова відзначає, що в сполучення з Як вступають дієслова зі значенням різкого руху (Підхопитися, кинути, стрибнути, схопити, вцепиться і т.

п.), звукових явищ (Закричати, кликнути, завити і під.

), дієслова, що позначають прояв почуття або сприйняття (зокрема, Розлютити, почервоніти), а також дієслова зі значенням початку дії (Почати, прийнятися, пуститися і під.). Див.: Н. Ю. Шведова. Нариси по синтаксисі російського розмовного мовлення.

М., 1960, стор. 130-131. 3. В "Граматиці російської мови" АН СРСР при характеристиці даного випадки вживання форми сьогодення-майбутнього доконаного допущена неточність: тут зазначена, що дієслівна форма лише може супроводжуватися підсилювальною часткою "як" (т.

1, М., 1953, стор. 488), а тим часом без цієї частки зазначене вживання взагалі неможливо. 4.

Інакше поводиться теперішнє історичне стосовно виду в ряді інших слов'янських мов. Так, у чеській мові в цьому тимчасовому плані широко вживається не тільки недосконалий, але й доконаний вид (хоча й не у всіх випадках, коли це можливо). Див. про це: А. В.

Бондарко. Теперішнє історичне дієслів недосконалого й доконаного виду в чеській мові.

"Slavia", XXVII, 1958, 4, стор. 556-584. У сербохорватском мові можливо послідовне розрізнення по виду всіх дієслів, що виступають у теперішньому історичному (див.

у нашій статті: Сьогодення історичне дієслів недосконалого й доконаного видів у сучасному літературному сербохорватском мові. "Учені записки Ленінградського гос. університету", т. 250, серія філол. наук, вип. 44, 1958, стор. 141 -157).

Зіставлення відповідних фактів різних слов'янських мов див. у статті: А. В. Бондарко. Теперішнє історичне в слов'янських мовах з погляду дієслівного виду. Сб.

"Слов'янське мовознавство". М., 1959, стор. 48-58.

5. Про значення розглянутих форм див.

: А. В. Бондарко.

Система дієслівних часів у сучасній російській мові. "Питання мовознавства", 1962, № 3, стор.

27-37; см. також: Про сьогодення-майбутньому доконаному в сучасній російській мові (граматична форма й контекст). "Філологічні науки", 1968, № 1, стор.

3-13. 6. А. А. Потебня. Із записок по російській граматиці, т. IV.

М.-Л., 1941, стор. 116. Відмінні з доставкою!

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: