Коротка Біографія Ярослава Гашека. Гашек Ярослав

Вацлав Менгер, перший біограф великого чеського сатирика, викликував: «Якби все те, що написано й розповідається про Гашеке, було правдою хоча б тільки наполовину, він повинен був би прожити щонайменше сто років». Два десятиліття через Здена Анчик, що почав нову спробу написати біографію Гашека, у свою чергу ремствував на неабияку частку вимислу в книгах Менгера. Твору Гашека усе ще залишаються єдиними джерелами відомостей про деякі періоди його життя. (Даний матеріал допоможе грамотно написати й по темі Біографія Ярослава Гашека. Короткий зміст не дає зрозуміти весь зміст добутку, тому цей матеріал буде корисний для глибокого осмислення творчості письменників і поетів, а так само їхніх романів, повістей, розповідей, п'єс, віршів) А джерело цей украй ненадійне. Легенду про Гашеке - романтичний-бурлаці й королі богеми створювали не тільки численні й часом мнимі друзі письменника. Створював її й він сам

Пішовши з життя 3 січня 1923 року, Гашек залишив нам чимало загадок. Головна з них - загадка особистості письменника. По суті справи, це вічна загадка генія

Чеський письменник Едуард Басс, що добре знав Гашека, затверджував, що «його життя можна вважати більше видатним утвором, чим його творчість». Отут є безсумнівне перебільшення, але є й частка правди. Геніальність Гашека як особистості проявлялася насамперед у дарунку імпровізатора й містифікатора, що позволяли йому виявляти абсурдне й комічне в самому житті

Гашек - геній, породжений малими націями

Карел Чапек, потрапивши в Голландію й прагнучи «осягти таємницю малої пации хоча б по її мистецтву», зупинився - як би в розгубленості - перед таємницею Рембрандта. Геній - завжди виключення. І розгадку геніальності Рембрандта Чапек шукав саме в його винятковості. У долі художника він бачив «конфлікт трагічного романтика з миром розсудливих мингеров», «втеча від протестантської тверезості», «пошуки Сходу».

Геніальність Гашека спочатку теж виражалася в його винятковості. Син скромного вчителя, у тринадцять років батька, що втратився (Гашек народився 30 квітня 1883 року), що кинув гімназію, що служила «хлопчиком» у москательній крамниці й на мідні гроші матері-белошвейки закончивший комерційне училище, зневажає кар'єрою банківського чиновника й відправляється подорожувати на схід - у Словаччину, Угорщину, Румунію, на Балкани, у Польщу й Росію. Плутаючи по вуличках Праги й бродяжачи по Австро-Угорщині, Німеччині й Швейцарії, він знайомиться з життям і побутом простих людей, схожих на героїв горьковских розповідей про босяків. Ці природні здорові натури, при всьому своєму простацтві берущие верх над лощеними панами, стають персонажами його ранніх нарисів і гуморесок. Так проявлялося прагнення Гашека перебороти риси міщанської обмеженості й провінціалізму, «щеплені» малої націй століттями іноземного гніта. Але справді геніальним письменником Гашек став лише з того моменту, коли поставив перед собою завдання не тільки перебороти, але й виразити національний характер

Передвоєнний спосіб життя Гашека був суцільною містифікацією. За маскою безжурного завсідника кабачків і добровільного блазня, що не гидує будь-якими заробітками - від редагування журналу «Мир тварин» до торгівлі собаками,- ховалася людина, що володіє нещадно-тверезим баченням миру, добросердий геній, для якого життя й творчість були нероздільні

Письменницької професії Гашек, здавалося б, не надавав серйозного значення. Писав він легко й швидко, де завгодно й коли завгодно. Але краще з написаного їм (а далеко не все, що вийшло тоді з-під його пера, рівноцінно) подовгу виношувалося, виверялось на слухачі, оброблялося в блазнівських витівках і містифікаціях

Самою значною й удалою містифікацією Гашека була створена їм пародійна «Партія помірного прогресу в рамках законності». Виникши із дружньої застільної компанії, вона знайшла до 1911 року всі формальні ознаки політичної організації: випустила маніфест, висунула кандидата в імперський парламент, проводила передвиборну кампанію, навіть мала власний гімн. На думку одного з оо членів, письменника Франтишека Лангера, «кандидатські мови були самим великим і цільним гумористичним твором Гашека, створеним їм до написання роману про Швейке». В 1911-1912 роках Гашек написав «Політичну й соціальну історію Партії помірного прогресу в рамках вмочи нігті», що виявилася настільки гострим політичним памфлетом, що видавець побоявся неї опублікуватися

Кожна суспільна акція, спрямована проти підвалин буржуазно-феодальної імперії Габсбургов, проти чеської реакції, знаходила в Гашеке ревного й діяльного союзника. Постійною мішенню гашековских сатиричних залпів були австрійська бюрократія й католицька церква. Письменник виводив на чисту воду реакційних лідером буржуазних партій, викривав шахрайські передвиборні махінації. З войовничою непримиренністю висміював він егоїзм, лицемірство, самовдоволену обмеженість правлячих класів; наочно поколював, що інститути буржуазного суспільства представляють особою не що інше, кик знущання над справжньою демократією й правосуддям; критикував казенну школу й фальшиву добродійність. Цілий паноптикум аристократичних вилупків, міщан, безмозких чиновників, солдафонів, продажних політиканів, шахраїв у рясах, розбійників пера виставлений для загального огляду в тій тисячі розповідей і фейлетонів, які Гашек опублікував з 1900 по 1915 рік

У передвоєнні роки в Чехії, особливо серед молоді, широко розгорнувся антимілітаристський рух. Жертвами процесів над антимілітаристами, які велися в 1909 і 1911 роках, стали друзі Гашека Алоис Гатина й Властимил Борек. Пізніше в повідомленні празького поліцейського керування про Гашеке повідомлялося: «В 1910 році був доставлений у поліцейське керування, оскільки розпитував в альбрехтовских казармах про відомого анархіста, вольноопределяющемся Бореке...» У письменника зробили обшук, возили його по казармах і влаштовували очні ставки із солдатами. Сам Гашек до цього в армії не служив, але вояччину висміював неодноразово. У циклі розповідей про пригоди бравого солдата Швейка в переддень світової війни доведена до абсурду солдатська ретельність уперше звертається проти тих, хто вимагає сліпої слухняності. Уже зі своєю появою на світло гашековский Йозеф Швейк не tоt покірний дурень, якого змусь богові молитися, так він і чоло расшибет. Навпроти, цей «офіційно визнаний ідіот» своїм чолом расшибает військово-бюрократичну машину. Йозеф Швейк фігурує й у ряді передвоєнних п'єс, поставлених у напівсамодіяльному кабаре «У братів Маккавеев», де проходили засідання «Партії помірного прогресу в рамках законності». Створювалися вони при участі Гашека, і в одній з них він виступав у ролі баби Блажковой, квартирохозяйки Швейка.

Надалі письменник уже не розставався зі своїм героєм. Підпис «Швейк» ми зустрічаємо в його фронтовій кореспонденції. Біографія персонажа тісно переплітається з біографією автора

У складі 91-го піхотного полку вольноопределяющийся Гашек проробив приблизно той же шлях, що й герої його майбутнього роману. До речі, більшості реальних прототипів він залишив їхні справжні прізвища й звання. Тісна дружба зав'язалася в Гашека з денщиком його ротного командира, поручика Лукаша. Дужий муляр - його кликали Франтишек Страшлипка - по всякому приводі любив розповідати історії з життя анекдоти. Цією рисою письменник згодом обдарить Швейка. 23 вересня 1915 року, у Хорулан, Гашек разом зі Страшлипкой добровільно здається вплен.

Гашек, військовополонений № 294217, утримується в таборах Дарниця під Києвом і Тоцкое під Самарою. Навесні 1916 року він вступає в Чехословацький легіон, сформований на території Росії з військовополонених і емігрантів, і, значачись писарем Першого добровольчого полку, агітує співвітчизників виступити зі зброєю в руках проти ненависної Габсбурзької монархії. Відкриту боротьбу з нею, тепер уже не боячись цензурних рогаток, він веде й на сторінках газети «Чехослован», що видавалася Вкиеве.

Роки, проведені в Росії, викликали рішучий перелом у житті й творчості письменника. Поступово він усвідомить, що справжнє звільнення трудящим і справжньою незалежністю його батьківщині можуть принести тільки соціалістична революція й диктатура пролетаріату. Порвавши з реакційним керівництвом Чехословацького легіону, Гашек приїжджає в Москву. Тут він зустрічається зі Свердловим. А 12 березня 1918 року слухає виступ Леніна. Незабаром він стає членом чехословацької секції РКП (б). Співробітничає в газеті чеських лівих соціал-демократів, проводить агітаційну роботу серед земляків, призиваючи їх «вірити росіянці революції

У травні 1918 року спалахнув чехословацький заколот, спровокований по вказівці Антанти контрреволюційним офіцерством. Заколотники підійшли до Самари. Гашек, політичний комісар сформованої при його активній участі чехословацької червоноармійської роти, захищає місто

З жовтня 1918 року Гашек перебуває на відповідальній партійній, політичній і адміністративній роботі в политотделе 5-й армії Східного фронту. Разом з армією він робить шлях від Бугульми до Іркутська. У Прагу письменник повернувся в грудні 1920 року

Досить зрівняти книгу Гашека «Бравий солдат Швейк у полоні», видану в 1917 році в Києві, з «Пригодами бравого солдата Швейка під час світової війни», що виходили окремими випусками з березня 1921 року й обірваними смертю автора, щоб зрозуміти: Гашек - геніальний письменник народився, властиво, тільки в Росії, пройшовши через горно війни й горно революції. Повернувшись на батьківщину й приступаючи до свого епохального роману, він ясно відчував, що тепер «це буде справжня література», і чітко висловив свій намір: «Посміюся над всіма дурнями, а заодно покаджу, який наш справжній характер і на що він здатний». Погляд безтурботно-добродушних очей Йозефа Швейка, «тихої, скромної людини в поношеному одязі», що твердо переконаний, що «всі, мол, у порядку й нічого не трапилося, а якщо що й трапилося, то це в порядку речей, тому що завжди що-небудь трапляється»,- не що інше, як погляд народу, не раз восстававшего з мертвих. І в незламному оптимізмі Швейка - національний внесок чехів у скарбницю соціального й духовного досвіду всього людства

Гашеку-Письменникові, як і Гашеку-Людині, була властива своєрідна винятковість. Буржуазна критика намагалася вилучити його роман з національної традиції, оголосити «незаконнонародженою дитиною» чеської літератури. Підкреслена «нелітературність» ранньої творчості Гашека, дійсно, була свідомим розривом із усякого роду естетством. Стикнувшись ще на самому початку творчого шляху з молодими декадентами з літературного кружка «Сиринга», він дуже незабаром зрозумів, що потрапив у далеку йому середовище, і згодом, може бути, навіть нарочито викликав обурення витончених цінителів мистецтва грубувато-плебейським реалізмом. Всією своєю творчістю він зривав з життя романтичні одягання. «Парадний реквізит» «ранкових зір» і «сумовитих юрб» був ненависний йому й у літературі із соціальною тенденцією

Видний чеський письменник Иржи Маген згадує: «Ми порию страшно любили Гашека, тому що він і справді був саму дотепність. Він, можливо, нас не любив, оскільки ми будували із себе літераторів. Я в цьому переконаний. Але вся штука в тім, що він створював літературу більш інтенсивно, ніж всі ми, він, властиво, і був літератором, а ми всіляко противилися тому, щоб стати справжніми літераторами».

Гашек Я. Пригоди бравого солдата Швейка під час світової війни: Роман./Пер. с чеш. П. Богатирьова; Вступ. стаття О. Малевича; Худож. С. Ковален-Ков.-М.: Худож. літ., 1987.- 590 с. (Б-ка класики).

Видатний добуток національної чеської літератури- сатиричний роман Ярослава Гашека (1883- 1923) «Пригоди бравого солдата Швейка під час світової війни» (1921-1923) - блискуча антиімперіалістична епопея, що охоплює події в Австро-Угорщині напередодні першої світової війни й у перші її роки. Головний герой роману солдат Швейк -«маленька людина» - стає виразником стихійного народного протесту проти цієї війни й суспільного лада» який неї породжується

Джерела:

    Гашек Я. Пригоди бравого солдата Швейка під час світової війни: Роман./Пер. с чеш. П. Богатирьова; Вступ. стаття О. Малевича; Худож. С. Коваленков.-М.: Худож. літ., 1987.- 590 с. (Б-ка класики).

    Анотація: Видатний добуток національної чеської літератури - сатиричний роман Ярослава Гашека (1883- 1923) «Пригоди бравого солдата Швейка під час світової війни» (1921-1923) - блискуча антиімперіалістична епопея, що охоплює події в Австро-Угорщині напередодні першої світової війни й у перші її роки. Головний герой роману солдат Швейк - «маленька людина» - стає виразником стихійного народного протесту проти цієї війни й суспільного лада» який неї породжує.

      
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: