Мовознавство Нового Часу: розширення кругозору лінгвістів, нові гіпотези споріднення(Филиппо Сессети, Михалон Литвин)

Іспит: Історія Мовознавства

В епоху відродження й у новий час відбувається вибух у духовному житті Європи, географічні відкриття, які привели до необхідності вивчення нових мов. Цей час називається періодом універсальної граматики. Представники думали, що мова буде засобом вираження думки, а значить і єдність у плані вираження категорії є єдиним і в плані граматики

У всіх мовах є ті самі частини мови, тому граматика універсальна. Учені прагнули розглянути граматичні функції мови з погляду логіки, якщо щось не укладалося, то це було неправильним. Першим досвідом такої граматики стала загальна раціональна граматика 1660 р. Граматика Пор-Рояль – це перший і вдалий досвід у побудові логічної граматики
"Загальна й раціональна граматика Пор-Рояля" – книга, видана абатами монастиря Пор-Рояль Антуаном Арно й Клодом Лансло в 1660 році. Розроблялася для серії підручників Пор-Рояля нарівні з допомогою з логіки. Стала першим фундаментальним граматичним твором, относимим до універсальних граматик, у яких граматичні категорії пояснюються через категорії мислення й сприйняття людиною дійсності. "Граматика…" розділена на дві частини. Перша з них зветься "Слова як звуки" і складається із шести глав. Друга частина називається "Слова як засобу вираження й передачі думки"; її становлять 24 глави. Саме в ній утримуються положення про "основні операції розуму" (поданні, судженні, умовиводі) і відповідних їм категоріях мови. Операціям відповідають розходження між частинами мови: імена іменники, прикметники, займенники й артиклі співвідносяться з поданням, дієслова – із судженням; здатність до умовиводу знаходить вираження у зв'язному тексті. Втім, автори граматики визнавали необхідним для визначення частин мови облік ролі слів впредложении.

Основа теорії, викладеної в "Граматиці Пор-Рояля", – опис "операцій розуму", за допомогою яких сприймається, аналізується й осмислюється навколишня дейстительность; на думку авторів "Граматики…", названі операції збагненні винятково через мову й виразими лише з його допомогою
А язикова практика розвивається по шляху створення граматик нових європейських мов

Починаючи з XV в. З'являються граматики Іспанської й Італійської мов, в XVI в. З'являється граматика французьких, англійських, німецьких мов
Поширюється лексикографія, створюються повні академічні словники. Для підготовки словника французької мови була створена французька академія наук. У Росії починаючи з XVI в. граматики (М. Грек "Словесна граматика 1586 р., Лаврентій Зизаний "Граматика словесна сучасного мистецтва восьми частин слова" 1596 р., М. Смотрицкий "Граматика словесна 1619 р.). В 1789–1794 р. виходить перший словник Академії Російської

Першим, хто помітив подібність між санскритом і європейськими мовами, був флорентійський купець і мандрівник Филиппо Сассетти (1540–1588). Порівнюючи італійські слова sei, sette, otto, nove, Dio, serpe c санскритськими, sapta, , nava, devas, sarpan, він зрозумів, що їхня подібність не випадково, а обумовлено язиковим спорідненням (яке й сьогодні може бути проілюстровано тими ж прикладами). З іншого боку, і зовсім незалежно, разюча подібність між перською й німецькою мовами було замічено й показане на численних прикладах фламандським ученим Бонавентурой Вулканием у його праці De literis et lingua Getarum sive Gothorum (1597), а після нього – декількома німецькими дослідниками. "

    Відповів:Юлія Циганська
  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: