Поетична діяльність Ломоносова — художній аналіз. Ломиносів Михайло Васильович

Ломиносів був не тільки великий учений, але й кращий поет свого часу. Громадянин-Патріот, Ломиносів цінував те мистецтво, що служить користі суспільства, народу

Він боровся за змістовність і ідейність літератури. Сам Ломоносов у своїй поетичній діяльності блискуче здійснив вимоги, які він пред'являв до літератури й кпоету.

Писати вірші Ломоносов почав рано. Але його поетична творчість розвилася й розцвіла після повернення із закордонного відрядження. Він писав добутки всіляких жанрів: оди, трагедії, ліричні й сатиричні вірші, байки, епіграми. Улюбленим його жанром була ода

У своїх одах Ломоносов прославляє перемоги росіян над ворогами («Ода на узяття Хотина», присвячена узяттю турецької міцності Хотина в 1739 р.) або відзначає різні врочисті дати. Ломиносів писав і оди, присвячені релігійній і науковій темам. Такі, наприклад, його два «Міркування»: «Ранкове міркування про божием величність» і «Вечірнє міркування про божием величність при нагоді великого північного сяйва». Ці «Міркування» являють собою зразки наукової поезії. У них він, як ніхто й після нього, аж до наших днів, зумів дати сполучення науки й поезії в єдиному цілому. В образній, поетичній формі Ломоносов дає в «Ранковому міркуванні» науковий опис фізичної будови Сонця, а в «Вечірнім міркуванні» - свою теорію походження північного сяйва.

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: