Рецензія

Белокурова С. П., учитель гімназії, Санкт-Петербург

У шкільній практиці однієї із самих популярних форм роботи з розвитку мовлення поступово стає рецензія. Цьому жанру твору присвячено чимало статей у професійних учительських журналах "Російська мова в школі", "Література в школі", "Перше вересня. Література"; на всіх рівнях, від шкільного до федерального, написані десятки планів, що рекомендуються. Це, безсумнівно, корисно. І все-таки школярі як і раніше утрудняються в написанні рецензії. І пишуть твору-міркування. Або відкликання. У чому отут справа? Напевно, не в останню чергу в тім, що найчастіше вчитель забуває про головну умову успішного створення рецензії - особистої зацікавленості учня у вираженні своєї думки про добуток, почуття стосовно прочитаного. Якщо ж ця умова зігнорована (учитель пропонує тему: "Рецензія на оповідання И. А. Буніна "Темні алеї", а учневі полюбилася, наприклад, "Холодна осінь"), то губиться зміст всієї роботи. Звичайно, тема, що припускає самостійний вибір добутку як предмет "обстеження" і звучна як "Рецензія на самостійно прочитану книгу", "...на одне з оповідань...", "... оповідання, щосподобалося...", виглядає в очах учня трохи привлекательнее, оскільки дає деякий простір для вираження почуття. При такому підході до написання рецензії небезпека появи деякого числа заздалегідь підготовлених, "відшліфованих" робіт багаторазово викупається тим, що тільки зацікавленість рецензента може стати станом небайдужого відношення, уберегти школяра від натужного переказування чужих думок, а вчителі - від читання чергового нудного твору. За словами професійного рецензента, критика А. Агєєва, "є в самому жанрі щось, що дозволяє професійно написаним рецензіям, навіть вирваним з газетно-журнального контексту й поміщеним у зібрання творів, не перетворюватися в гербарій, а нести свій контекст у собі". Це якість рецензії прямо випливає з "поетики й прагматики" самого жанру. І хоча мовлення тут іде, звичайно, про професійні рецензії, рекомендацію критика цілком застосовні й у шкільній практиці: "У рецензії дуже проста "прагматика": первинне структурування літературного простору, для чого рецензентові в невеликому тексті необхідно: а) дати хоча б мінімальну інформацію про літературний факт; б) явно або "подводно", "для себе", співвіднести його з іншими; в) виразити своє відношення до нього". ПРО "прагматика" жанру шкільної рецензії багато й докладно говориться й у методичній літературі. Повторюватися тут не будемо, а лише адресуємо вчителів і учнів до посібників, де плани, вимоги, мети й завдання рецензії представлені досить докладно: Алексєєва Т. А. Як навчитися писати твір на "відмінно". Спб., "Паритет", 2000.; Калганова Т. А. Твору різних жанрів у старших класах. М., "Освіта", 1997. Котельникова А. Анотація - відкликання - рецензія - есе

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: