Шаповал — Пропуски при копіюванні як ознака словникового плагіату

В. В. Шаповал ПРОПУСКИ ПРИ КОПІЮВАННІ ЯК ОЗНАКА СЛОВНИКОВОГО ПЛАГІАТУ (Єдність гуманітарного знання: новий синтез: матеріали XIX междунар. науч. конф.

- М., 2007. - С.

365-367) У цьому повідомленні триває тема источниковедческой критики сучасних словників (див.: Шаповал В.

В. Знак наголосу як джерело помилок прочитання Допоміжні історичні дисципліни: Класична спадщина й нові напрямки. Матеріали наукової конференції. Москва, 26-28 січня 2006 г. - М.: РГГУ, Історико-архівний ин-т, 2006. - С.

421-423). Нижче буде розглянутий ряд виниклих при копіюванні словникового тексту помилок прочитання, викликаних "стрибком від подібного до подібного" і слів, що приводять до пропуску слова або декількох, (Лихачов Д. С. Текстологія. На матеріалі російської літератури X - XVII вв. - М.-Л.

: Изд-В АН СССР, 1962. - С. 66). Наша увага залучили деякі словникові статті в словниках Л. А. Мильяненкова (По ту сторону закону.

- Спб., 1992, далі: М) і Д. С. Балдаева й ін. (Словник тюремно-табірно-блатного жаргону. - Одинцово: Краю Москви, 1992, далі: Б; друге видання нічого не додає до опису слів, що цікавлять нас,, тому тут не цитується: Словник блатного злодійського жаргону: В 2-х тт. - М.

: Кампана, 1997). Зіставлення цього матеріалу з "Тлумачним словником живої великоросійської мови" В. И.

Даля (Т. I-IV.

- М.: Російський мова, 1978, далі: Д-I/IV, "ять" = Ь) дозволяє прийти до несуперечливих висновків.

Розглянемо кілька слів, що не зустрічалися раніше 1992 р. у словниках російського жаргону. 1. Опис "СКАЛКА - кінь" (М: 124; Б: 87) могло виникнути в результаті контамінації двох виписок зі словника Даля: "ЗАНОЖИТЬ Кінь, прив'язати за ногу й пустити на траву", <і рядком нижче> "СКАЛКА ж.

мелкiй осколишъ дерева <...>" (Д-I: 609). 2. "ЦЯЦЯ - золота монета" (М: 270; Б: 273). Тлумачення 'золота монета', можливо, сходить до наступної виписки зі словника Даля: "ЦАТА ж. <...

> |црк. Монетка, динарiй"; <строкою нижче: > "ЦЯЦЯ ж. <...> дьтская іграшка <... >" (Д-IV: 571). 3.

"ШУШПАН <... > 2. Ледар, тунеядец" (Б: 295). Це значення має своєрідну паралель у словнику Даля: "ШУШЛЕПЕНЬ <... > Льнтяй, телепень, лежебокъ"; <строкою нижче:> "ШУШПАНЪ <...> мордовскiй балахонъ" (Д-IV: 650). Однотипність і своєрідність трьох виявлених помилок цитування проявляється в тім, що тлумачення до слова чомусь узято із сусіднього верхнього рядка.

Є й більше важкі для ідентифікації випадки контамінація виписок, оказавшихся по сусідству, видимо, тільки в зошиті старанного, але не занадто уважного укладача: 4. "ЗАГАИТЬ - викрити" (М: 122; Б: 82), ср.

: "ЗАГАИТЬ <...> зачинити, закрити"; <в іншому стовпці:> "ЗАГАНИВАТЬ, заганяти <...

> |Ставити въ тупикъ множествомъ або труднощами вопросовъ <...>" (Д-I: 566). Тлумачення до ЗАГАНИВАТЬ переформульовано як "викрити" і віднесене КЗАГАИТЬ. 5. "СПЕКА - лемент, скандал, шум <...>" (М: 128); "СПЕКА - 1. Лемент, шум. 2. Скандал, бійка. <...>" (Б: 92). Ср. : "СПЕКА м. жар від сонця, сонячна припека; ядушлива жара серед літа, на сонце", і там же: "ЗОЙ м.

арх<ангельське> зикъ, крик, Крикъ, шумъ, гулъ, голкъ, виття, визгъ, рикъ. <...

>" (Д-I: 690). З обліком можливого при копіюванні змішання букв Г - т Список підозрілих випадків може бути доповнений: 6. "ПРОТАЛИТЬ - пропити, програти, промотати" (Б: 198) може сходити до контаминированной виписки зі словника Даля: "ПРОГАЛАНИТЬ <...> Пропити, прокутить. ПРОГАЛИТЬ <... > прочистити, відкрити, дати куди проникнути світла. <...

> ПРОГАЛУНИТЬ гроші, прогалуниться, Промотати, - ся на франтівство" (Д-III: 475). У такий же спосіб у даних словниках можуть бути інтерпретовані й деякого слова, що сходять до перекладних виписок з невстановленого словника німецького жаргону. Для зіставлення залучався матеріал словника З. Вольфа (Wolf S. A. Woerterbuch des Rotwelsch. Deutsche Gaunersprache.

Mannheim, 1956, далі: W), а також: Ave-Lallemant, F. C. B. Das Deutsche Gaunerthum in seiner... Ausbildung... 4.

Bd. Leipzig, 1862, далі: A. 7. "АБХАЛЬТЕН (м<ежду>н<ародное>) - удар по голові для оглушення жертви перед пограбуванням" (М: 76); "АБХАЛЬТЕН (ин<оязичное>) - удар по голові (дії грабіжника)" (Б: 16). Тлумачення ідентичного дієслова в німецьких жаргонних словниках не має нічого загального з вищенаведеним: "ABHALTEN ein Gelegenheit wahrnehmen, zur Stelle sein, namentlich auf Messen und Maerkten, um zu stehlen und zu betruegen" ("ловити випадок", бути на місці, особливо на ярмарках і ринках, щоб красти й обманювати) (A: 515). Однак у зведеному словнику німецького жаргону виявляється співзвучне за формою й синонимичное за значенням вираження, описане по словнику жаргону "jenisch" Ф. Кс.

Майера 1907 р.: "ABFAELLE BEKOMMEN Schlage auf den Kopf erhalten" (удар у голову одержувати) - і возводимое З. Вольфом до єврейського OPHEL 'Beule' ('шишка, жовно') (W: № 8). Можна припустити, що в російських словниках слову АБХАЛЬТЕН помилково приписане тлумачення, що ставилося знову ж до вираження, що стояв ледве вище. 8.

"БАРБА - корж" (Б: 24). Порівн.: "BAER m Laib Brot" (коврига, коровай), <в етимологічній довідці:> єврейське "BARAS Fladenbrot" (плоский круглий хліб = Корж) (W: № 303); "BARBA m alter Mann" (літній чоловік) (W: № 307).

9. "ПЕЛИКИ <...> - небезпека" (М: 191; Б: 172). Прочитане з помилкою "PELCKI <...> Spielkarten" (гральні карти) (Wolf.

R: № 4107) одержало тлумачення від приводи_ нижче: "PELIS<ch>I <... > Gefahr" (небезпека) (W: № 4108).

10. "ЦАВЕР <...

> - рання ранкова година" (М: 269); "ранній ранок" (Б: 274). Ср.

: "ZAWER m Hals" (шия) (W: № 6322) і "ZEFIRE f Fruehe Morgenzeit" (ранній ранковий час) (W: № 6326). Розглянуті помилки прочитання, викликані стрибком погляду пишучого, дозволяють укласти, що: 1) проаналізовані нібито жаргонні слова із двох російських словників 1992 р. у зазначених значеннях не існують; 2) помилки виникли при кількаразовому копіюванні виписок з "Тлумачного словника" Даля й невстановленого німецького жаргонного словника; 3) проміжні виписки були зроблені не на окремих картках, а тісно розміщені на аркушах, що й привело до неконтрольованого "міграції" тлумачень із одного рядка в іншу при черговому копіюванні

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: