Собаче серце, Особливості розвитку конфлікту в одному з добутків російської літератури XX століття. (М. А. Булгаков. «Собаче серце».)

Твір по добутку на тему: Особливості розвитку конфлікту в одному з добутків російської літератури XX століття. (М. А.Булгаков. «Собаче серце».)

Спочатку все було милостиво. Навколо розруха, але квартира професора Преображенський - оазис у світі голоду й холоду. Як і сам професор, учений, необхідний будь-якому ладу й кожній влади

Конфлікт ще не дозрів. Він тільки зароджується після того, як експеримент із собакою приводить до результату, необоротному на перший погляд, - у налагоджені життя й побут професора вторгається істота стороннє, злобливе. У цьому істоті задатки, що з'явилася в підсумку наукового досвіду, вічно голодного й принижувати^ся пса, що, з'єдналися з якостями його людського донора - алкоголіка й кримінальника Клима Чавунці на. Така спадковість досить утрудняє процес виховання Шарикова.

З одного боку, професор Преображенський і його асистент доктор Борменталь безуспішно намагаються прищепити йому правила гарного тону, розвити й утворити його. Але із всієї системи культурних заходів Шарикову по душі тільки цирк, тому що театр він називає контрреволюцією, а до книг не випробовує ні найменшого інтересу. З іншого боку, у процес виховання Шарикова втручається саме життя. Насамперед в особі голови домкома Швондера, що прагне якомога швидше перетворити вчорашньої Кульки у свідомого будівельника соціалізму, пичкая його пролетарськими гаслами й книгами типу переписки енгельса з Каутским. Багато висловлень Поліграфа Полиграфича явно запозичені в його благодійника Швондера, що свідомо нацьковує свого вихованця проти ненависного професора. Голова домкома ніяк не може забути своєї ганебної поразки у квартирі Преображенського, упокоритися з тим, що професор як і раніше займає сім кімнат і не підлягає ніякому ущільненню, тому що від його таланта хірурга залежить життя впливових начальників. Виходить, Швондер бачить у Шарикове свого роду знаряддя местися

Конфлікт розширюється. Кульок стає провідником усього ворожого й далекого інтелігенції того років. Це вже не приватна проблема, це протистояння

Поліграф Полиграфич не тільки швидко запам'ятовує соціалістичні гасла, але й непогано маніпулює ними в розмові зі своїми супротивниками-інтелігентами. У мові Шарикова всі частіше миготять слова й фрази нового революційного лексикона. Наприклад, себе він називає “трудовим елементом”, а Швондера - “захисником революційного інтересу”. У відповідь на вимогу Преображенського й Борменталя поводитися за столом культурно Кульок з іронією зауважує, що так люди мучили себе при царському режимі

Розумова обмеженість, моральна злиденність, паразитизм - риси, споконвічно властиві Шарикову, одержали подальший розвиток і логічне завершення завдяки відомому революційному гаслу: “Хто був нічим, той стане всім”. Цю думку Швондер старанно вселяє своєму вихованцеві, роблячи його ще більш самовпевненим і нахабним. Орієнтуючись на низинні якості Шарикова, учитель виховує з нього по-справжньому агресивна й жорстока істота. Упевнений у своїй непогрішності й безкарності, тому що його захищає рідна пролетарська влада, Поліграф Полиграфич уже відверто загрожує Преображенському й Борменталю, ставить їм своєї умови

Більше того, Кульок тепер уважно вслухується в те, про що говорять його вороги, щоб написати на них донос, у якому він обвинувачує професора в тім, що він загрожує вбити голови домкома й вимовляє контрреволюційні мови. Навіть той факт, що розлютований професор велів спалити в грубці “Переписку енгельса з Каутским”, знайшов відбиття в пасквілі Шарикова. Донос Поліграфа Полиграфича написаний у кращих традиціях цього розповсюдженого в 30-е роки XX століття “літературного жанру”. Тут і доказ антирадянських поглядів Преображенський, що підняв руку на самого енгельса, і звичні ярлики: “соціал-служниця”, “явний меншовик”.

Геніальний письменник ще в 1926 році передбачав майбутню трагедію Росії, всеросійський конфлікт, коли вбогі, нахабні й агресивні шарикови, розплодившись, стануть душити всі їм незрозуміле й вороже, тобто гуманне, чесне, шляхетне. Учорашня Кулька показана в повісті Булгакова як особа, “соціально близьке” нової влади. Недарма він так легко й просто знаходить місце в революційній країні, не володіючи ні розумом, ні талантом. Але в нього є головне - розташування до нього совслужащего Швондера, що і влаштовує Поліграфа Полиграфича на посаду завідувача підвідділом очищення міста Москви від бродячих тварин. Так, він дійсно знайшов собі справу по душі.
Його заповітна мрія - душити котів - збулася й придбала величезний розмах

Розростання конфлікту синхронно з еволюцією Шарикова, він поступово стає всі наглее й агресивніше. Булгаков змушує читача, що весело сміється над комічними ситуаціями й дотепними репліками, відчути страшну небезпеку шариковщини, цього нового соціального явища, що початок зароджуватися в 20-е роки

Революційна влада заохочує стукачество, виказування, вивільняючи самі низинні інстинкти некультурних і неосвічених людей. Вона дає їм відчуття влади над людьми розумними, культурними, інтелігентними. Шарикови, що дорвалися до влади, являють страшну загрозу суспільству. Булгаков стосується у своїй повісті й причини їхньої появи. Якщо Кульок виник у результаті наукового досвіду про фессора Преображенський, то подібні люди із собачим серцем можуть з'явитися в результаті того ризикованого експерименту, що йменувався в нашій країні будівництвом соціалізму, експерименту, величезного по масштабах і дуже небезпечного. Спроба створити нове справедливе суспільство, виховати вільної й свідомої людини революційними, тобто насильницькими методами, на думку письменника, була споконвічно приречена на невдачу. Адже прагнення “дощенту” зруйнувати старий мир з його вічними загальнолюдськими моральними цінностями й побудувати життя на принципово новій основі - це значить насильно втрутитися в природний хід речей

bulgakov/sobache_serdce_13/

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: