Твір по добутку на тему: Світова пожежа" у творчості А. Блоку
Ім'я твоє - птах у руці,
Ім'я твоє - крижинка мовою,
Одне, єдиний рух губ,
Ім'я твоє - п'ять букв...
М. Цветаева
Олександр Блок жив і затворів на рубежі двох мирів: в епоху підготовки й здійснення найтяжкого в історії Росії соціального перелому - Жовтневої революції. Він виявився останнім великим поетом старої, дожовтневої Росії, що завершило своєю творчістю поетичні шукання всього XIX століття, і разом з тим його ім'ям відкривається перша, заголовна сторінка історії російської радянської поезії
Повного розквіту його творчість досягла під час реакції, нового підйому визвольної боротьби й першої світової війни. А останні, всесвітньо відомі добутки Блоку, що велично увінчали його творчість, - "Дванадцять" і "Скіфи" - були створені вже після Жовтня, на самому початку радянської епохи
За двадцять років, що відокремлюють перші серйозні вірші Блоку від "Дванадцяти" і "Скіфів", зміст його поезії й сама його творча манера перетерпіли глибокі зміни. Усунутий від реального чи життя рик, здавалося б, цілком занурений у свої щиросердечні переживання, якої Блок почав свій літературний шлях, виріс в істинно національного поета, творчість якого овіяно історичними, соціальними, життєвими бурами його грізного, переломного, революційного часу. Якщо зрівняти юнацьку лірику Блоку з його зрілими віршами, на перший погляд може здатися навіть, що перед нами два різних поети. От, приміром, характерні для юного Блоку вірші, що говорять про інтимні переживання відокремленої душі й схожі на врочисті молитви із затемненим змістом:
Я їх зберігав у боковому вівтарі Іоанна,
Недвижний страж - зберігав вогонь лампад
І от - Вона, і до Неї - моя
Осанна - Вінець праць - вище всіх нагород...
А от як глибоко й разом просто й чітко писав він кілька років через, міркуючи про долі матері-батьківщини:
Ідуть століття, шумить війна,
Встає заколот, горять села,
А ти все та ж, моя країна,
У вроді заплаканої й древньої -
Доколе матері тужити?
Доколе шуліці кружляти?
Разючі зміни, що происшли у творчості Блоку, були продиктовані самим життям, самим ходом історичної дійсності, що визначила напрямок життєвий і літературний шляхи поета. Шлях цей був складних і важких, виконаних різких протиріч, але в остаточному підсумку прямим і неухильним. Сам Блок дуже вірно й точно сказав, що це був "шлях серед революції".
Особисто далекий від життя й боротьби робітничого класу, Олександр Блок, подібно особливо чутливому сейсмографу, чуйно вловлював наближення "небачених заколотів" і "нечуваних змін". На багатому й гнучкому, музичному й многосмисленном мові своєї поезії він геніально передав невідступно володіло їм почуття щиросердечної тривоги. У цьому почутті воєдино злилися й гостре відчуття неміцності й приреченості старого миру, і трепетне очікування якогось загального й остаточного всесвітньо-історичного перевороту - "світової пожежі", у вогні якого повинна народитися зовсім нове, справедливе й вільне життя
Непроглядний морок і могильний холод "страшного миру" (так називається один з основних і найважливіших розділів лірики Блоку) і "вогненні далечіні" майбутнього, гіркий розпач і світла надія, смертна туга й бурхливі страсті, груба дійсність і крилата мрія, щиросердечні страждання змученої людини й сліпуче щастя, що знаходить він в "вихрі музики й світла", трагедія Росії, закабаленої й приниженим царями, барами й чиновниками, і неизбивная жизнетворческая сила народу - такі різкі контрасти й протиріччя, відбиті в поезії Блоку
blok/raznoe_17/