Тема: Замислюючись над словом Паустовского… (У творчій лабораторії письменника)

Пантус Світлана Миколаївна, учитель російської мови й літератури школи № 247 Красносельского району Санкт-Петербурга Урок 2 Тема: Замислюючись над словом Паустовского... (У творчій лабораторії письменника) Мети: Спонукати учнів до міркування про те, що таке добро й зло. Показати необхідність для людини відповідати за свої вчинки. Учити бачити красу російської мови. Розширювати словниковий запас.

Формувати вміння знаходити й розрізняти тропи (порівняння, епітети, уособлення) і вживати їх у власному мовленні. Хід уроку.

Вступне слово вчителя. Ми з вами говоримо на одній мові, розуміємо один одного, читаємо книги, написані, здавалося б, цією мовою. Але наш із вами мова відрізняється від мови письменників. Чи можна зробити своє мовлення такої ж яскравої, виразної, точної? Щоб навчитися цьому, необхідно проникнути в таємниці мистецтва слова.

Сьогодні на уроці ми з вами спробуємо відкрити для себе таємниці, які зберігають добутку Паустовского. Одне з умов гарного, виразного мовлення - багатий словниковий запас. Тому ми з вами, читаючи літературні твори, звертаємо увагу на незнайомі слова, з'ясовуємо їхнє лексичне значення. Робота з лексичним значенням слів (реалізація д/з).

На стенді заздалегідь повісити ілюстрації, намальовані учнями. Треух - стара назва чоловічої шапки з навушниками й задком, що опускається. Ходулі - високі тичини для ходьби зі спеціальними пристосуваннями для ніг. Картуз - чоловічий головний убір із твердим козирком, неформений кашкет.

Вудила - частина кінської збруї - пристосування із залізних стрижнів, прикріплених до ременів вузди й вкладених у рот коня. Хомут - частина, що надягається на шию коня, запряжки у вигляді дерев'яного кістяка з м'яким валиком по внутрішній стороні. Ополонка - некрижане або вже, що стануло місце, на крижаній поверхні ріки, озера. Аналіз пейзажних замальовок.

Що трапилося після того, як Филька скривдив Коня? (Підручник с.90. Сніг запорошив Фильке горло. Мело навкруги й хльостало в очі. Летіла по вітрі мерзла солома з дахів, ламалися шпаківні, ляскали відірвані ставні.

І усе вище здіймалися стовпи сніжного пилу з околишніх полів, неслися на село, шарудячи, крутясь, переганяючи один одного.) Розглянути ілюстрації, підготовлені хлопцями до цього уривка. а) Як на початку пейзажної замальовки Паустовский показує гнів природи? Яку частину мови частіше використовує?

Чому саме дієслова? (У природі всі дуже швидко змінюється, щоб показати стрімкі зміни, необхідно використовувати дієслова).

б) Чому природа розлютилася? Як міняється стан природи протягом дня? (Підручник с.91) Які слова, словосполучення вам сподобалися, здалися незвичайними? Як називаються ці виразні засоби? (Небо зазеленів як лід, мороз пройшов по селу, мороз, озоруя, стискував товсті колоди) Як давно й у зв'язку із чим траплявся такий мороз у цих місцях? (Переказ епізоду про те, як був скривджений поранений солдат. Показати подібність пейзажів.

«Враз зірвалася заметіль, пурга, бура закрутила село, дахи посривала, а потім ударив лютий мороз») - Отчого ж помер мужик, що скривдив солдата? (Від охолодження серця.) - Як ви розумієте цю фразу?

а) Охолодження наступило, тому що на вулиці було сильний мороз. б)Серце в мужика було зле, холодне, умер через свою злість. - Чому природа холодом відповідає на злі вчинки людей? - Як ви думаєте, що може врятувати людей від лютого морозу? (На зло природа відповіла холодом, виходить, щоб наступило тепло, треба зробити добрий учинок).

Холод - тепло Зло - добро Узагальнення вчителі. Филька повинен догадатися, що йому треба зробити добрий учинок.

Але спочатку йому треба дійти до мірошника Панкрата, на раду якого він сподівається. А йти треба по лютому колючому морозі. Творча робота. (Учням пропонується роздрукований уривок з тексту Паустовского, у якому є пропуски. Необхідно відновити текст.) За вікнами повітря було ...

… , … … , … … ... , ... … небі над осокорямидерево, різновид тополі] стояв місяць, прибрана, як ... … ... .млостей ...

… ... .од ногами, начебто артіль веселих пильщиків пиляла під корінь березовий гай за рікою. Здавалося, повітря ... … і між землею й місяцем залишилася одна порожнеча ... … и...

... , що якби підняло порошину на кілометр від землі, те і її було б видно й вона світилася б і мерехтіла, як ... … ... .ерние верби біля мірошницької греблі ... … від холоднечі.

Гілки їх поблискували як ... … ... .тение 3-4 робіт уголос. Слухаючи роботи однокласників, учні відзначають фрази, що сподобалися. - А тепер прочитаємо цей уривок з казки Паустовского, подивимося, наскільки нам удалося наблизитися до тексту автора.

(Необхідно звернути увагу на уособлення, використані автором: сніг співав, верби посивіли.) ...За вікнами повітря було синій, густий, страшний. У чистому небі над осокорами стояв місяць, прибрана, як наречена, рожевими вінцями. Сніг співав під ногами, начебто артіль веселих пильщиків пиляла під корінь березовий гай за рікою.

Здавалося, повітря змерзнув і між землею й місяцем залишилася одна порожнеча - пекуч і така ясна, що якби підняло порошину на кілометр від землі, те і її було б видно й вона світилася б і мерехтіла, як маленька зірка. Чорні верби біля мірошницької греблі посивіли від холоднечі. Гілки їх поблискували, як скляні...

- Навіщо Паустовский, описуючи природу, використовував уособлення? (Показати взаємозв'язок людини, рослинного й тварини миру. Мир єдиний, цілісний, нероздільне) Підведення підсумків уроку. - Зрозуміли необхідність збагачувати свій словниковий запас. - Побачили, що, якщо необхідно розповісти про швидко, що відбуваються подіях, треба використовувати більше дієслів. - Звернули увагу, що слова в художньому творі можуть уживатися не тільки в прямому, але й у переносному значенні.

Помітили, що виразні засоби (епітети, уособлення, порівняння) прикрашають наше мовлення. Домашнє завдання: Згадати або знайти прислів'я, пов'язані із хлібом. (Індивідуальне завдання) Пояснити зміст назви казки. (Усно) Підготувати переказ епізоду «Примирення Фильки з конем». XVIII-XX вв. Друга половина XX століття

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: