Роман Поднятая целина — художественный анализ. Шолохов Михаил Александрович

«Поднятая целина» вошла в историю советской литературы как одно из самых замечательных произведений, запечатлевших эпоху коллективизации, крушения старых и рождения новых форм жизни.

У этой книги необычная судьба. (Данный материал поможет грамотно написать и по теме Роман Поднятая целина. Краткое содержание не дает понять весь смысл произведения, поэтому этот материал будет полезен для глубокого осмысления творчества писателей и поэтов, а так же их романов, повестей, рассказов, пьес, стихотворений.) Она создавалась, как говорил сам писатель, «по горячим следам событий». Шолохов — непосредственный участник коллективизации. Его друзьями были партийные работники, председатели только что возникающих колхозов, казаки-колхозники... Все годы он живет и работает в станице Вешенской. То, что происходило вокруг, касалось его кровно, и поэтому книга рождалась каш прямой отзыв на события, которые бурлили, клокотали, в которых проступал, кристаллизовался новый лик времени.

Читать далее

Образ и характер Григория Мелехова в романе Тихий Дон — художественный анализ. Шолохов Михаил Александрович

Образ Григория Мелехова стал одним из замечательных открытий мирового искусства XX века. На протяжении более чем десяти лет русской жизни, насыщенных такими значительными событиями, как империалистическая война, Февральская революция, Великая Октябрьская социалистическая революция, гражданская война, он проходит путь, на котором были обретения, надежды и утраты. (Данный материал поможет грамотно написать и по теме Образ и характер Григория Мелехова в романе Тихий Дон. Краткое содержание не дает понять весь смысл произведения, поэтому этот материал будет полезен для глубокого осмысления творчества писателей и поэтов, а так же их романов, повестей, рассказов, пьес, стихотворений.) Григорий Мелехов — великий художественный тип, история жизни его помогает глубже понять значение огромной исторической эпохи в судьбах всего человечества.

Читать далее

Роман А. Н. Толстого «Емігранти»

Інше

Твір по добутку на тему: Роман А. Н. Толстого «Емігранти»

Олексій Миколайович Толстой прожив в еміграції ледве біль-jjje трьох років. Свої враження про цей час він описав у романі «Емігранти». Він написаний на фактичному матеріалі, тому, крім декількох жіночих фігур і Налимова, інші герої - історичні реальні люди, але всі вони лише тло, на якому розгортається історія безпрецедентної по того часу «Військової організації для відновлення імперії». Її очолював міжнародний аферист, козачий полковник Магомет Бек Хаджет Лаше. Цей по-своєму неабияка людина, автор декількох романів, залишив діяльність бульварного письменника, щоб використовувати своє перо для створення інструкцій і наказів про знищення людей. Організація, що поєднує генералів і офіцерів царської армії, на заміській віллі Баль Станес, під Стокгольмом, робила вбивства не тільки політичних діячів, але й часток осіб, попередньо змушуючи їх під катуваннями підписувати документи, що відкривають двері сейфів; здійснювали вони й інші злочини. Ліга вбивць провалилася досить швидко, уже в 1919 році, і, незважаючи на кривавий характер своїх діянь, навряд чи звернула б на себе велика увага, якби не одна обставина. Із брошури В. Злодійського «У світі мерзенності запустіння. Російська білогвардійська ліга вбивць в "Стокгольмі» (М., 1919) стало відомо, що ліга була однієї з перших терористичних організацій, дії якої явно санкціонувалися англійською, французькою, американською й шведською владою, тобто в основі її лежала не офіційно міжнародна доктрина, що оформилася ще, антикомунізму й антисоветизма. Убивство Злодійського, Войкова, спроби замаху на інших радянських дипломатів показували, що боротьба в міжнародному масштабі велася не тільки за допомогою «пропаганди». Співтовариству реакційних сил протистоїть солідарність народів європейських держав, що підтримують Велику Жовтневу революцію, прогресивна інтелігенція, що у романі А. Толстого персоніфікує шведський журналіст Бистрем. Він робить подорож у Росію аж ніяк не як турист і переконується в рішучості росіян іти до кінця по обраному шляху. Все більше тяжіння до розсудливих кіл почали випробовувати емігранти, що знайшли в собі сили реально глянути на происходящее навколо, устати вище особистих негод, які їм довелося пережити. Серед них видавець однієї з лівих емігрантських газет Ардашев, убитий зграєю Хаджет Лаше, і Віра Юріївна, утягнена в аферу й приречена на загибель. Вона розуміє весь жах свого положення: бути принадою для жертв. Але бажання знайти реальний вихід з тупика емигрантщини початок народжуватися в ній раніше. Думка про батьківщину підтримує Віру в самі важкі мінути життя. Її образ у романі займає значне місце. Письменник, протиставляючи Віру спустошеному Налимову, відзначав в одному з начерків: «Віра повна трагізму, тобто людського змісту, тобто життя. Він тінь. Вона гаряче життя». Але відродитися Вірі не призначена - така логіка подій. Патріотично настроєний письменник був переконаний, що росіянин людина в час горя й випробувань, що випали на частку його батьківщини, повинен бути разом з нею, з народом, щоб звалити на свої плечі ваги загального лиха. Доля самого А. Толстого - наочний приклад того, якої повинен бути патріот своєї Батьківщини, що пройшов через горно революції, емігрантські скитания, у підсумку принявший правду народу. Роман побачив світло тільки у вісімдесяті роки XX століття, при житті письменника, як ми бачимо, так і не був надрукований, незважаючи на той оптимістичний настрой, що він містив.

Читать далее

Прочее школьное сочинение по произведению на тему, Прочее, Роман А. Н. Толстого «Эмигранты»

Прочее

Сочинение по произведению на тему: Роман А. Н. Толстого «Эмигранты»

Алексей Николаевич Толстой прожил в эмиграции чуть боль-jjje трех лет. Свои впечатления об этом времени он описал в романе «Эмигранты». Он написан на фактическом материале, поэтому, кроме нескольких женских фигур и Налымова, остальные герои — исторические реальные люди, но все они лишь фон, на котором развертывается история беспрецедентной по тому времени «Военной организации для восстановления империи». Ее возглавлял международный аферист, казачий полковник Магомет Бек Хаджет Лаше. Этот по-своему незаурядный человек, автор нескольких романов, оставил деятельность бульварного писателя, чтобы использовать свое перо для создания инструкций и приказов об уничтожении людей. Организация, объединяющая генералов и офицеров царской армии, на загородной вилле Баль Станэс, под Стокгольмом, совершала убийства не только политических деятелей, но и частных лиц, предварительно вынуждая их под пытками подписывать документы, открывающие двери сейфов; осуществляли они и другие преступления. Лига убийц провалилась довольно быстро, уже в 1919 году, и, несмотря на кровавый характер своих деяний, вряд ли обратила бы на себя большое внимание, если бы не одно обстоятельство. Из брошюры В. Воровского «В мире мерзости запустения. Русская белогвардейская лига убийц в "Стокгольме» (М., 1919) стало известно, что лига была одной из первых террористических организаций, действия которой явно санкционировались английскими, французскими, американскими и шведскими властями, то есть в основе ее лежала не оформившаяся еще официально международная доктрина антикоммунизма и антисоветизма. Убийство Воровского, Войкова, попытки покушения на других советских дипломатов показывали, что борьба в международном масштабе велась не только посредством «пропаганды». Сообществу реакционных сил противостоит солидарность народов европейских держав, поддерживающих Великую Октябрьскую революцию, прогрессивная интеллигенция, которую в романе А. Толстого олицетворяет шведский журналист Бистрем. Он совершает путешествие в Россию отнюдь не в качестве туриста и убеждается в решимости русских идти до конца по выбранному пути. Все большее тяготение к здравомыслящим кругам начали испытывать эмигранты, нашедшие в себе силы реально взглянуть на происходящее вокруг, встать выше личных невзгод, которые им пришлось пережить. Среди них издатель одной из левых эмигрантских газет Ардашев, убитый шайкой Хаджет Лаше, и Вера Юрьевна, втянутая в аферу и обреченная на гибель. Она понимает весь ужас своего положения: быть приманкой для жертв. Но желание найти реальный выход из тупика эмигрантщины начало рождаться в ней раньше. Мысль о родине поддерживает Веру в самые трудные минуты жизни. Ее образ в романе занимает значительное место. Писатель, противопоставляя Веру опустошенному Налымову, отмечал в одном из набросков: «Вера полна трагизма, то есть человеческого содержания, то есть жизни. Он тень. Она горячая жизнь». Но возродиться Вере не суждено — такова логика событий. Патриотически настроенный писатель был убежден, что русский человек в годину горя и испытаний, выпавших на долю его родины, должен быть вместе с ней, с народом, чтобы взвалить на свои плечи тяжести общей беды. Судьба самого А. Толстого — наглядный пример того, каким должен быть патриот своего Отечества, прошедший через горнило революции, эмигрантские скитания, в итоге принявший правду народа. Роман увидел свет только в восьмидесятые годы XX века, при жизни писателя, как мы видим, так и не был напечатан, несмотря на тот оптимистический настрой, который он содержал.
prochee/prochee57

Читать далее

Словник слів врстречающихся в російських народних казках — художній аналіз. Дитячі народні казки

Словник слів врстречающихся в російських народних казках

А

Алі, аль - або

Вівтар - східна частина церкви, відділена від загального приміщення іконостасом

Алтин- стародавня монета в три копійки

Амвон - піднесена площадка в церкві перед так званими царськими вратами

Читать далее

Краткий пересказ изложение рассказа Матренин двор в сокращении — Солженицын Александр Исаевич

Лето, 1956 год. В 184 км от Москвы, по направлению Муром-Казань, сходит пассажир. Он и является рассказчиком. Его жизненный путь схож с судьбой самого Солженицына (участвовал в войне, отсидел в лагере). Его мечта – преподавать где-нибудь в глубине России, как можно дальше от города. Жизнь в деревне Высокое Поле у рассказчика не удалась, поскольку там не пекли хлеба и не продавали ничего съестного. Он приезжает на станцию с неприятным названием Торфопродукт. Позже выясняется, что в округе есть еще и деревни с другими названиями: Часлицы, Овинцы, Спудни, Шевертни, Шестимирово.

Читать далее

Б. Пастернак «Нікого не буде в будинку»

Аналіз вірша Б. Пастернак «Нікого не буде в будинку»

Вірш написаний в 1931 році. Тема: пейзажно-любовна лірика. Ліричний герой описує зимовий вечір. Автор зіставляє пейзаж із внутрішнім миром героя. Вірш пронизує мотив самітності, що виражений у природі порожнечею за вікном. Пейзаж нудний і одноманітний: «Тільки даху, сніг, крім дахів і снігу, - нікого». Також вікно це символ внутрішнього миру героя, у якому в цей момент панують зима й самітність. Незважаючи на це, він відкритий для зовнішнього. Ліричного героя долають спогаду про минуле, з яким він ніяк не може розстатися, і знову й знову він прокручивает це у своїй голові. Вони заподіюють йому біль, він надійшов невірно, неправильно й не може собі цього простити, невпинно картається: «И знову кольнуть донині невідпущеною провиною...». И от, зовсім зненацька мир ліричного героя починає мінятися. З'являється вона, і забирає грані між мирами. Вона приходить раптово, все завмирає в її присутність, затихає. Ліричний герой називає її майбутністю, такий таємнич і нерозгаданої, без якої нічого спереду не буде. Він говорить «ти з'явишся», тобто возникнешь із нізвідки. «Без примх» - при всім цьому вона дуже проста. «З яких пластівці шиють» - легка, невагома. Пастернак акцентує наша увага на білій колірній гамі. Білий колір - символ чистоти, божественного початку. Коли вона з'являється, за вікном іде сніг. Т. е. з її приходом мир стає набагато чистіше. І вже з'являється надія забути старе й почати все заново.

Читать далее

Фольклор Закличка примовка історія — художній аналіз. Дитячі народні казки

З мистецтвом народу ми знайомимося в першій почутій у дитинстві пісні, казці, у впізнаній першій грі. Мистецтво треба за нами й у доросле життя. Ні людини, що не знав хоча б кілька прислів'їв і не пам'ятав наспіву якої-небудь пісні. Мистецтво народу, або фольклор (від англійського слова folklore- «народне знання», «народна мудрість»: folk-«народ», lore-«знання»), глибоко життєво й нескінченно прекрасно.

Читать далее

История семьи Мелиховых в романе Тихий Дон — художественный анализ. Шолохов Михаил Александрович

ия семьи Мелиховых в романе Тихий Дон

В 1925 году Шолохов начинает «Тихий Дон», который первоначально назывался «Донщина» и мыслился как роман о 1917 годе, о корниловскощ мятеже. (Данный материал поможет грамотно написать и по теме История семьи Мелиховых в романе Тихий Дон. Краткое содержание не дает понять весь смысл произведения, поэтому этот материал будет полезен для глубокого осмысления творчества писателей и поэтов, а так же их романов, повестей, рассказов, пьес, стихотворений.) Первые две книги романа выходят в 1928 году. В 1929-м начата была публикация третьей книги «Тихого Дона». Полностью она вышла в 1932 году, когда уже печаталась и первая книга «Поднятой целины».

Читать далее