Коментарі до п’єси Скупий лицар — художній аналіз. Пушкіна Олександр Сергійович

Пушкіна постачив п'єсу підзаголовком «Сцена із Ченстоновой трагікомедії: The covetous Knight». Ченстоном у Росії XVIII в. називали англійського письменника Шенстона, але такої п'єси в нього немає. З'ясовано, що подібного добутку взагалі немає в англійській літературі. Вказівка Пушкіна є містифікацією. Жанрове визначення - «трагікомедія» - натякає на драматургічну традицію в розробці теми скнарості. В історії драматургії зложилися два трактування Скупого - комічна й трагічна

У рукописі «Скупому лицареві» поданий епіграф:

«Престань і ти жити в льохах, Як кріт в ущелинах підземельних. Державін».

Ці рядки взяті з вірша Г. Р. Державіна «До Скопихину» (1803).

Герольди - у середньовічній Західній Європі глашатаї, вісники на лицарських турнірах, розпорядники на святах і торжествах

Свиняча шкіра - лицарський герб; тиснення герба вироблялося на шкірі

...Як алжирський раб... - У середньовічному Алжирі існувала піратська держава; узяті в полон служили розбійникам, що вважалося особливо ганебним

У шосту скриню... - Скриня як символ багатства скупого фігурує вже у вірші Пушкіна «До друга віршотворцеві» (1814):

чиНе думаєш, що до тебе рікою вже течуть За те, що ти поет, незліченні багатства, Що ти вже береш у відкуп держави, У залізних скринях червінці ховаєш...

Читав я десь, що цар один раз воїнам своїм велів знести землі по жмені в купу... - Мається на увазі розповідь давньогрецького історика Геродота про перських царів Дарій і Ксерксе. Згодом Пушкін в «Записках бригадира Моро-Де Бразе» (1835) виклав наступну історію: «Першим поводженням нового государя було кожному воїнові, кожному молдавському жителеві й кожному рабові принести по трьох фунта землі на це місце. Він після того воздвигнул цю земляну піраміду...» (А. С. Пушкін. Поли. собр. соч. у десяти томах, т. VIII, .)>

Дублон - стародавня золота монета у Франції й Іспанії

Дякую. От перший дарунок батька, - Репліку Альбера пушкініст Б. В. Тому-Шевский зв'язав зі словами Клеанта Гарпагону в комедії Мольера «Скупий»: «Мені нема чого робити з вашими дарунками». Із приводу конфлікту батька й сина в «Скупому» Мольера виникла цікава полеміка, що залишила слід і в трагедії Пушкіна. В «Листі Далам-Беру» (1758) Ж. Ж. Руссо торкнувся «Скупого» Мольера: «Великий порок скнарості й лихварства, але не менш великий порок сина, якщо він обкрадає батька, робить йому неповага, ображає його тисячами грубих докорів, а коли обурений батько посилає йому прокльону, відповідає йому ^знущальним тоном, що йому нема чого робити з його дарунками. Якщо жарт і чудовий, вона від цього не менш гідна покарання; а п'єса, у якій залучається співчуття глядачів до зухвалого сина, произнесшему подібний жарт, хіба не перестає бути школою дурних вдач». Даламбер, Мармонтель, Шамфор, Лагарп, Жоффруа й ін. заперечували Руссо.

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: