Образ і характер Аркадія Павлича Пеночкина в розповіді Бурмистер — художній аналіз. Тургенєв Іван Сергійович

Таким же мерзенним лиходієм і тираном виявляється й інший поміщик - Аркадій Павлич Пеночкин з розповіді «Бурмистер». По зовнішньому вигляді він нічим не схожий на старозаветного Мардария Аполлонича: він молодий, був офіцером у гвардійському полицю й обертався у вищому суспільстві; він витончений і чепуристий, уважається «...одним з образованнейших дворян і занайвизначніших наречених... губернії». Але за цими рисами «культурного» дворянина виявляється той же самовладний кріпосник. (Даний матеріал допоможе грамотно написати й по темі Образ і характер Аркадія Павлича Пеночкина в розповіді Бурмистер. Короткий зміст не дає зрозуміти весь зміст добутку, тому цей матеріал буде корисний для глибокого осмислення творчості письменників і поетів, а так само їхніх романів, повістей, розповідей, п'єс, віршів) Недарма двірські люди в нього дивляться тужно, исподлобья: кожному з них за найменшу несправність загрожує покарання начебто того, що очікує лакея Федора за непідігріте вино. Виразно намальовані його приїзд у Шипиловку, коли «тривожне волненье» поширюється по всьому селу, і зустріч зі скаржниками, яких він, не вислухавши як треба, відразу обвинувачує в брутальності й пияцтві, називає бунтівниками. Тільки присутність сторонньої людини змушує його втриматися від негайної розправи із селянами, замученими його бурмистром Сопроном

Образ Аркадія Павлича Пеночкина - один з найдужчих у книзі Тургенєва по своєму викривальному значенню. В. И. Ленін використовував цей образ у боротьбі проти сучасних йому дворян-лібералів, що прикривали брехливими фразами про «гуманність» свою кріпосницьку сутність. У статті «Пам'яті графа Гейдена» Ленін писав про Пеночкине:

«Перед нами - цивілізований, утворений поміщик, культурний, з м'якими формами звертання, з європейським лиском. Поміщик пригощає гостя вином і веде піднесені розмови. «Отчого вино не нагріте?» запитує він лакея. Лакей мовчить і блідне. Поміщик дзвонить і, не підвищуючи голосу, говорить слузі, що ввійшов: «Щодо Федора розпорядитися».

...Тургеневский поміщик теж «гуманний» людина... у порівнянні із Салтичихой, наприклад, настільки гуманний, що не йде сам у стайню доглядати за тим, чи добре розпорядилися висікти Федора. Він настільки гуманний, що не піклується про мочіння в солоній воді різок, якими січуть Федора. Він, цей поміщик, не дозволить собі не вдарити, не налаяти лакея, він тільки «розпоряджається» видали, як освічена людина, у м'яких і гуманних формах, без шуму, без скандалу, без «публічного оказательства...».

И після виходу у світло «Записок мисливця» Тургенєв продовжувало викривати несправедливість кріпосницького ладу. В 1852 році, сидячи під арештом за статтю, присвячену пам'яті великого сатирика-реаліста Гоголя, він написав розповідь «Муму». У цій розповіді, відомому вам по шкільній хрестоматії, яскраво зображена сумна доля німого богатиря, красеня Гарасима. По капризі нісенітної й свавільної барині, його спочатку відірвали від рідної землі, від близьких, а потім позбавили і єдиної радості, що внесла в його самотнє життя розумна й ласкава собачка Муму. Гарасимові особливо важко тому, що він, привикнув покорятися панам, сам, своїми руками палить Муму.

Тургенєв, сохранивщий на все життя ворожнечу до кріпосного права, і пізніше звертався до зображення російського життя епохи кріпосництва. Глибоко правдиві картини її він намалював і в повісті «Пунин і Бабурін» і в іншій повісті - «Старі портрети», написаної в 1881 році, за два роки до смерті письменника. Із щирим співчуттям і щиросердечним болем розказана в ній трагічна історія веселих кучерів Івана Сухих. Добродушнейшее істота, баляндрасник і потешник, митецький танцюрист, Іван попадає до нового власника, людині жорстокому й мучителеві. Він не може примиритися зі своєю гіркою долею й, доведений до крайності, убиває лиходія-пана. «Івана схопили, судили, присудили до батога, а потім на каторгу. Потрапив у рудники веселий, птицеобразний танцюрист - та й зник там навіки,..» - такими смутними словами закінчує Тургенєв своя розповідь.

  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: