Поняття про словосполучення Словосполучення, слово й речення Види синтаксичного зв’язку в словосполученнях і реченнях

Іспит: Економіка й право

2. Поняття про з-з. З, слово й речення. Види синт. зв'язку в з-з і предлож..

З/ сполучення-значеннєве й грам. об'єднання неск-ких полнозначн. слів (форм слова), що виражають підрядне відношення. У С с видел. головне(стрижневе) і залежне слова. Гл. слово граматично незалежно, залежне слово формально незалежно, підкоряється вимогам, що виходять від головного слова. З/з має риси, подібні з окремим словом. 1.Номінативна(називная) ед-ца Конкретизує общ. зн-е окремих слів. 2.Больш. значеннєва роль, що грає с/с у словообразоват. процесах (штрафний удар-штрафної). Мн. с/с можуть просто переходити в цельнооформленние слова (високошановний). Недо. с/з переходять у сложносокращ. слова (профспілковий організатор-профорг). Ін. с/с м. виступати як синоніми до опред. сдовам (молодого чіл-до-хлопець). Але недив. ні на що с/с завжди! відмежовується й від слова, і від речення. Отлич. від слова: совок-ть неск-ких граматично організованих компонентів, один з кот. залежить від ін. Має свою стр-ру(це cближ. його із предлож.. але немає синт. категор.. кот. є в предложж.: предикативність і модальність, синт. час і особа интонац. оформленномть) з-з не істот. у готовому виді, як слово, не обладаетвоспроизводим-тью

По отноше. до предл-нию явл-ся підпорядкованого ед-цей. т до участв. у побудові речення, вичленяется із предлож. Не володіє коммуникативн. ф-ей.. поет. у його склад не включ.: "-" і "=" (Гвоздьов наз. предикативними с/с), слова, соедин-ние по прииципусочинения(однор члени, але нек. наз-ют сочинит-ниии з, конструкції,. складаються з обособл. звороту й слова, ккоторому цей зворот относитсяуспокоенная (,)дівчинка перестала плакати). 3 осн. способи синт. зв'язку: узгодження-вид підкорить. зв'язку, при кот. форми роду. числа. відмінка зависли слова визначаються ф.р.ч. п. гл. слова. Завжди устанавл-ся определит-ние отнош-я. З-З м. б.повним, якщо происх. по всім 3-м показат-м(зелений. трава) і неполн.(по 1-му або 2-м - наш ворог). До з-з относ. і синт. зв'язок в об'єднаннях типу студент-відмінник(паралелізм, кореляція) Керування - відмінкова форма завис. слова завис. від зн-я й грам. возм-тей гл. слова. Обектниеи комплетивние відносини. Упр-Ние: приглагольное, приименное(ми із братом), принаречное (сильніше звіра)

"Звичайне ім'я ім. або його еквиваленьтс прийменником або без - гл. слово. У зааис-ти від ет. - упр-е Прийменникове й беспредложн. Упр-Е м. б. сильн (гл. слово предопред. обязат-ноеПоявлени. при немпадежн. форми. т е. зв'язок явл-ся обазат-иой, такого зв'язку треб. перех. глаг., ім. сколич. зн-їм, прилаг. і числить.(багато часу, 9 днів, повний надії, писати лист, вірний боргу). Якщо прийменник повтор. префікс-теж сильн. - з'їхати з гори й слабшав.(наявність при гл слові керованої падежн. форми необязат-але-поливати ивети-сильн. поливати з лійки-слабкий. Возвр. глат., косв. доп-е в инф-ва - слабшав) Примикання-Підпорядкований. слово, будучи незмінної ЧР. связ. с гл. словом за змістом, ті лексично, (нареч., инф-у ср. степ. прилаг. Відносини атрибутивні - читати вголос, можливість висловитися).

Види синт. зв'язку в предлож. ширше. чим у с/с(предикативні зв'язки й отнош-я, неоднородн. зв'язок - координація(я їду), соположение форм сад на горі), тяжіння"від уважався героєм)). У предл. можливі й полупредикат. св. і отнош.(обособл. члени-доглядала за мнойодна дівчина, полька).Т-До впредлож. возможнаприсоединит. зв'язок, сочитательн. зв'язок(однор. члени)

    Відповів: Максим Бережнов
  
Понравилась статья? Поделиться с друзьями: